Звернення до батьків юних футболістів

Переконайтеся, що футбол подобається не тільки вам, а й дитині, яка вважає тренування за гру, а не за тяжку роботу.

Пам’ятайте, що батьки відповідають за організацію тренувального процесу разом з тренерами. Допоможіть дитині розподілити свій час. Не пропускайте тренування без серйозних причин. Кожне заняття — це крок до досконалості. Пропуск занять може погіршити прогрес дитини.

Не втручайтеся та не підказуйте дитині під час тренування. Це відволікає та може призвести до травми. Будьте готові підтримати дитину психологічно, бо тренування втомлюють не лише фізично, а й морально.

Одна з найбільших помилок батьків — це вимога швидких результатів та постійних перемог. Зрозумійте, що такого не буває. У спорті є злети та падіння.

Важливо дотримуватися турнірної та змагальної етики. Невміння вести себе на змаганнях — це слабкість батьків юних футболістів. Будьте стримані, не втрачайте контроль. Коли батьки нервують на турнірі, це передається дитині, яка також втрачає контроль над емоціями. Це знижує результативність.

Не тисніть на дитину, не кричіть на неї з трибуни, не докоряйте їй за помилки або невдачі. Це робить її невпевненою, зменшує її самооцінку та бажання грати. Завжди заохочуйте, незалежно від результату. Цінуйте зусилля дитини.

Ще одна помилка, яку роблять багато батьків — це обговорення та осудження. Мова йде про тренерів, суперників або партнерів по команді. Не дозволяйте собі говорити негативно про них у присутності дитини або там, де вас можуть почути. Діти це відчувають, вони також ставляться некоректно до тих, про кого батьки говорять погано. Не порівнюйте її з іншими. Спробуйте згуртувати команду, а не розділити її.

Пам’ятайте, що ви є прикладом для вашої дитини та її друзів по команді. Дітям подобається пишатися своїми батьками. Бути прикладом — це велика відповідальність, бо ваші діти наслідують те, що вони бачать у вас. Контролюйте свої емоції. Не забувайте, що щастя дітей — найголовніше!